Во дворе есть хвастунишки,
И девчонки и мальчишки.
Любят чем-то погордиться,
Любят много похвалиться:
Кто - машиной, кто - игрой,
Кто - одеждой дорогой,
Кто - оценкой в дневнике,
Кто - щенком на поводке,
Кто - компьютером, айфоном,
Кто - богатым новым домом...
Кто - медалью за победу,
Кто - бассейном большим...
Интересно, чем хвалиться
Я бы мог друзьям своим?
Для меня всего дороже
И чудесней на Земле
Книга - Библия, в которой
Я читаю о Христе.
Но друзьям неинтересно...
Все сказали: «Ерунда!
Это ведь всего лишь книга!
Нам такая не нужна!
Надо хвастаться великим,
Драгоценным и большим!
Как же мог ты похвалиться
Чем-то маленьким таким?»
...
Я на них не обижаюсь..
Все равно Христом хвалюсь!
Верить Богу не стесняюсь
И насмешек не боюсь!
Пусть смеются! Ну и что ж...
Очень дорог мне Христос.
Все другое - хвастовство
И пустое баловство:
Все забудется, порвётся,
Постареет, разобьётся.
Я хвалится буду вечным
Иисусом дорогим,
А не чем-то бесполезным,
Проходящим и земным.
Нет достойней чем Иисус!
Только Им одним хвалюсь
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
