Ось і знову вершини
заіскрились снігами.
Сакраментську долину
поливає дощами.
І, недавно почавшись,
Рiк, як мить промайнув.
Різдвяними вогнями
на прощання сяйнув,
Збудоражив простори
різномовністю хорів:
„Тиха ніч. Дивна ніч.”
Мерехтіннями свіч
Перевиті надії,
побажання і мрії.
Запах хвої п’янить.
О, чаруюча мить!
Вже й останні хвилини
(Сльози й радощі наші)-
Наче воску краплини,
збігли в вічності чашу.
З Новим Роком вас, з святом!
Ми вам зичим багато
миру, радості, світла.
Хай життя ваше квітне.
Нехай рiк наступивший
принесе вам бажане,
хай прекрасне, омріяне
„світле завтра” настане.
Хтось отримає квіти,
і почує: „кохаю.”
В когось дітки дрібненькі
швидко попідростають.
Комусь спазмами горло
здушить від хвилювання,
коли вперше дитину
поведе до вінчання.
А до когось онуки
Раптом в гостi нагрянуть.
Втихне бiль вiд розлуки,
В хатi весело стане.
Хтось поступить у коледж.
Хтось одержить диплома.
Знайде добру роботу.
Відпочине хтось вдома.
Та нехай кожна зміна,
кожна нова дорога
Вам приность лиш щастя –
подарунок від Бога.
Хай колосяться ниви,
і не будуть ліниві
руки сіяти й жати,
щоб було з чого дати
тим, в кого не вродило,
тим, кому не щастило.
Хай дзвенять побажання,
новорічні вітання.
Ніч, яка неповторна!
Теплотою обгорне
всіх у нашому крузі.
З Новим Роком, вас друзі!
Комментарий автора: З Різдвом Христовим та Новим Роком вас, дорогі читачі!
Прочитано 9092 раза. Голосов 6. Средняя оценка: 4.83
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Ах, как же хочется жить... - Олег Панферов Кажется, что-то с нами не вполне так. Ведь мы все не раз слышали фразу: "На меньшее я не согласен". Наверняка сколько же раз ее произносили сами... Но почему-то все равно удовлетворяемся обычным житейским счастьем, обычным рутинным досугом, обычной, как у всех, верой и худо-бедно любовью. В какой-то момент нам даже почему-то стало довольно просто спастись и утешаться надеждой, что в ад мы не попадем. Стало довольно найти тихое место под солнцем и пережидать жизнь, временами ею более или менее наслаждаться.
Иногда мне даже кажется, что радости жизни нам заменили саму жизнь...
Точно так же, как многим Божье заменило Бога.